Фотографии
Подробнее о Будинок із химерами
«Будинок, звичайно, дивний, але, повірте, не знайдеться в Києві людини, яка б не зупинила на ньому погляд», - так казав сам архітектор Владислав Городецький на першій презентації свого створіння. І він був правий. Коли ви ідете Банковою, то після природного звиву вулиці раптом бачите стіну з носорогом, який дивиться прямо на вас. Неможливо не зупинитися. Будівля приваблює. Ви ідете далі, і здивованому погляду відкривається весь фасад з парадним ґанком, усі його неймовірні створіння.
Будинок з Химерами вражає уяву декількох поколінь вже понад 100 років (побудований 1901-1903 р.р.). Рівних йому не було і в ті часи. Він є обличчям столиці на рівні з Маріїнським палацом. Можна сказати, що це єдиний в своєму роді будинок, який немає аналогів в світі. Стилю архітектора Городецького немає точної назви, хоча ближче за все, напевно, еклектика, готика та модерн.
Цей надзвичайний будинок був збудований архітектором В. Городецьким, відомим як творець будівлі Міського музею мистецтв (вул. Грушевського), Кераїмської кенаси (нині Дім актора на Ярославовом валу,7), Миколаївського костелу та інших.
Ця споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети вже багато років оповита легендами, одна з них подобається людям до сих пір. Це історія про самогубство доньки архітектора, яка буцімто втопилася у Дніпрі від нещасного кохання. А батькова уява створила з горя цих монстрів, які ніби розповзаються з даху та стін будинку. Однак, насправді відомо, що донька архітектора пережила його на 30 років. Хоча певна доля правди в цій легенді є, бо за декілька років до появи будинку, втопилася донька Меринга, господаря місцевості, частину якої придбав Городецький.
Реально ж цей будинок в ті часи був своєрідною рекламою цементу – нового матеріалу, який треба було просувати на ринок. Цемент безкоштовно поставлявся на будівництво власником одного з перших в Києві цементних заводів. Прикраси у вигляді потвор та морських чудовиськ були зроблені за ескізами Городецького італійським майстром Еміліо Саля. Триповерхова будинок з усіх боків обліплена примарами, морськими чудовиськами, русалками верхи на дельфінах, фігурами жирафів, крокодилів, антилоп. Водовідні труби виконані у вигляді змій. На п’єдесталі кутової огорожі орел роздирає здобич – пораненого лева. Ця кривава сцена навіяна була Городецькому спогадами своїх мандрів африканською саваною.
Спершу будинок слугував для особистого життя архітектору Владиславу Городецькому, Для мешканців був створений льодовик, льох для вина, господарські приміщення, корівник та , щоб вони могли мати свіжі продукти щоранку та власний виїзд, тобто кінні екіпажі. Цікаво те, що після революції і до Вітчизняної війни він був «комуналкою», тобто житлом для багатьох сімей, кожна з яких займала лише одну кімнату, а кухня та інші приміщення були спільними. Потім став закритою поліклінікою ЦК КПУ. Після реставрації "Будинок з Химерами" став Малою резиденцією прийомів Президента України.
Інтер’єр Будинку з химерами цілком відповідає його зовнішньому вигляду. Тут і гвинтові сходи, і вітражі на мисливські теми, і багатокутні зали. Вражає ліпнина, яка прикрашає стіни вздовж сходових маршів. При вході вас зустріне величезний спрут, ніби зроблений з найдрібніших морських ракушок та морських зірочок. А насправді це звичайний, вкритий шаром перламутру гіпс. В центрі холу цікавий світильник-торшер у вигляді двох сповитих водоростями та квітками лотосу величезних риб з хвостами догори. Далі вас супроводжуватимуть картини на мисливські сюжети, якими розписані стіни та розвішані між ними мисливські трофеї самого власника будинку – черепа, роги та безліч чучел.
Цей будинок – одна з найнеймовірніших споруд Києва, що знаходиться в самому його серці.
Будинок з Химерами вражає уяву декількох поколінь вже понад 100 років (побудований 1901-1903 р.р.). Рівних йому не було і в ті часи. Він є обличчям столиці на рівні з Маріїнським палацом. Можна сказати, що це єдиний в своєму роді будинок, який немає аналогів в світі. Стилю архітектора Городецького немає точної назви, хоча ближче за все, напевно, еклектика, готика та модерн.
Цей надзвичайний будинок був збудований архітектором В. Городецьким, відомим як творець будівлі Міського музею мистецтв (вул. Грушевського), Кераїмської кенаси (нині Дім актора на Ярославовом валу,7), Миколаївського костелу та інших.
Ця споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети вже багато років оповита легендами, одна з них подобається людям до сих пір. Це історія про самогубство доньки архітектора, яка буцімто втопилася у Дніпрі від нещасного кохання. А батькова уява створила з горя цих монстрів, які ніби розповзаються з даху та стін будинку. Однак, насправді відомо, що донька архітектора пережила його на 30 років. Хоча певна доля правди в цій легенді є, бо за декілька років до появи будинку, втопилася донька Меринга, господаря місцевості, частину якої придбав Городецький.
Реально ж цей будинок в ті часи був своєрідною рекламою цементу – нового матеріалу, який треба було просувати на ринок. Цемент безкоштовно поставлявся на будівництво власником одного з перших в Києві цементних заводів. Прикраси у вигляді потвор та морських чудовиськ були зроблені за ескізами Городецького італійським майстром Еміліо Саля. Триповерхова будинок з усіх боків обліплена примарами, морськими чудовиськами, русалками верхи на дельфінах, фігурами жирафів, крокодилів, антилоп. Водовідні труби виконані у вигляді змій. На п’єдесталі кутової огорожі орел роздирає здобич – пораненого лева. Ця кривава сцена навіяна була Городецькому спогадами своїх мандрів африканською саваною.
Спершу будинок слугував для особистого життя архітектору Владиславу Городецькому, Для мешканців був створений льодовик, льох для вина, господарські приміщення, корівник та , щоб вони могли мати свіжі продукти щоранку та власний виїзд, тобто кінні екіпажі. Цікаво те, що після революції і до Вітчизняної війни він був «комуналкою», тобто житлом для багатьох сімей, кожна з яких займала лише одну кімнату, а кухня та інші приміщення були спільними. Потім став закритою поліклінікою ЦК КПУ. Після реставрації "Будинок з Химерами" став Малою резиденцією прийомів Президента України.
Інтер’єр Будинку з химерами цілком відповідає його зовнішньому вигляду. Тут і гвинтові сходи, і вітражі на мисливські теми, і багатокутні зали. Вражає ліпнина, яка прикрашає стіни вздовж сходових маршів. При вході вас зустріне величезний спрут, ніби зроблений з найдрібніших морських ракушок та морських зірочок. А насправді це звичайний, вкритий шаром перламутру гіпс. В центрі холу цікавий світильник-торшер у вигляді двох сповитих водоростями та квітками лотосу величезних риб з хвостами догори. Далі вас супроводжуватимуть картини на мисливські сюжети, якими розписані стіни та розвішані між ними мисливські трофеї самого власника будинку – черепа, роги та безліч чучел.
Цей будинок – одна з найнеймовірніших споруд Києва, що знаходиться в самому його серці.
«Будинок, звичайно, дивний, але, повірте, не знайдеться в Києві людини, яка б не зупинила на ньому погляд», - так казав сам архітектор Владислав Городецький на першій презентації свого створіння. І він був правий. Коли ви ідете Банковою, то після природного звиву вулиці раптом бачите стіну з носорогом, який дивиться прямо на вас. Неможливо не зупинитися. Будівля приваблює. Ви ідете далі, і здивованому погляду відкривається весь фасад з парадним ґанком, усі його неймовірні створіння.
Будинок з Химерами вражає уяву декількох поколінь вже понад 100 років (побудований 1901-1903 р.р.). Рівних йому не було і в ті часи. Він є обличчям столиці на рівні з Маріїнським палацом. Можна сказати, що це єдиний в своєму роді будинок, який немає аналогів в світі. Стилю архітектора Городецького немає точної назви, хоча ближче за все, напевно, еклектика, готика та модерн.
Цей надзвичайний будинок був збудований архітектором В. Городецьким, відомим як творець будівлі Міського музею мистецтв (вул. Грушевського), Кераїмської кенаси (нині Дім актора на Ярославовом валу,7), Миколаївського костелу та інших.
Ця споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети вже багато років оповита легендами, одна з них подобається людям до сих пір. Це історія про самогубство доньки архітектора, яка буцімто втопилася у Дніпрі від нещасного кохання. А батькова уява створила з горя цих монстрів, які ніби розповзаються з даху та стін будинку. Однак, насправді відомо, що донька архітектора пережила його на 30 років. Хоча певна доля правди в цій легенді є, бо за декілька років до появи будинку, втопилася донька Меринга, господаря місцевості, частину якої придбав Городецький.
Реально ж цей будинок в ті часи був своєрідною рекламою цементу – нового матеріалу, який треба було просувати на ринок. Цемент безкоштовно поставлявся на будівництво власником одного з перших в Києві цементних заводів. Прикраси у вигляді потвор та морських чудовиськ були зроблені за ескізами Городецького італійським майстром Еміліо Саля. Триповерхова будинок з усіх боків обліплена примарами, морськими чудовиськами, русалками верхи на дельфінах, фігурами жирафів, крокодилів, антилоп. Водовідні труби виконані у вигляді змій. На п’єдесталі кутової огорожі орел роздирає здобич – пораненого лева. Ця кривава сцена навіяна була Городецькому спогадами своїх мандрів африканською саваною.
Спершу будинок слугував для особистого життя архітектору Владиславу Городецькому, Для мешканців був створений льодовик, льох для вина, господарські приміщення, корівник та , щоб вони могли мати свіжі продукти щоранку та власний виїзд, тобто кінні екіпажі. Цікаво те, що після революції і до Вітчизняної війни він був «комуналкою», тобто житлом для багатьох сімей, кожна з яких займала лише одну кімнату, а кухня та інші приміщення були спільними. Потім став закритою поліклінікою ЦК КПУ. Після реставрації "Будинок з Химерами" став Малою резиденцією прийомів Президента України.
Інтер’єр Будинку з химерами цілком відповідає його зовнішньому вигляду. Тут і гвинтові сходи, і вітражі на мисливські теми, і багатокутні зали. Вражає ліпнина, яка прикрашає стіни вздовж сходових маршів. При вході вас зустріне величезний спрут, ніби зроблений з найдрібніших морських ракушок та морських зірочок. А насправді це звичайний, вкритий шаром перламутру гіпс. В центрі холу цікавий світильник-торшер у вигляді двох сповитих водоростями та квітками лотосу величезних риб з хвостами догори. Далі вас супроводжуватимуть картини на мисливські сюжети, якими розписані стіни та розвішані між ними мисливські трофеї самого власника будинку – черепа, роги та безліч чучел.
Цей будинок – одна з найнеймовірніших споруд Києва, що знаходиться в самому його серці.
Связь с нами:
награды "Будинок із химерами"
Войти через социальные сети
Sign in with Google